FAUNA HALICIAE ET CARPATHIAE

Систематичне положення

Arthropoda Linnaeus, 1758
>> Insecta Linnaeus, 1758
  >> Coleoptera Linnaeus, 1758
     >> Polyphaga Emery, 1886
       >> Cucujiformia Latreille, 1802
         >> Cerambycoidea Latreille, 1802
           >> Cerambycidae Latreille, 1802
             >> Lepturinae Latreille, 1802
               >> Rhagiini Kirby, 1837
                 >> Brachyta Fairmaire in Jacquelin du Val, 1864
Brachyta interrogationis (Linnaeus, 1758) (укр. Еводин дужкосмугий)
              = Evodinus interrogationis (Linnaeus) Aurivillius, 1912
              = Evodinus interrogationis ab. filipi Podaný, 1979
              = Leptura 12maculata Fabricius, 1781
              = Pachyta interrogationis (Linnaeus) Mulsant, 1863
              = Leptura interrogationis Linnaeus, 1758

Опис:
Імаго. Комахи невеликого розміру – 10-15 мм. Голова витягнена. Очі випуклі, слабо виїмчасті. Передньоспинка на вершині вужча, за свою основу, на боках с тупим конічним горбиком. Надкрила ширші за передньоспинку, випуклі, з виступаючими плечами. 3-й членик задніх лапок не продовгуватий, глибоко розчленований.
Личинка. Тіло личинки товсте, слабо сплющене дорзо-вентрально. скронево-тім’яні долі з’єднані в одній точці. Епістомальних щетинок 6. Вусики короткі, 2-членикові. З кожної сторони голови по 1 основному і по 3 додаткові вічка. наявні субфосальні зубці. Гіпостом поперечний. Верхня губа поперечна. Мандибули довгі, тонкі, слабо вирізані на внутрішній стороні. Пронотум при основі гладенький, не облямований латеральними борознами. Ноги розвинені. Середньо- і задньогруди, а також мозолі на 1-7-му сегментах черевця з вентральної сторони з чіткими ґранулами. 9-й терґіт черевця з шипом.

Поширення:
Бореально-альпійський вид, поширений в гірських системах Європи, Росії, на Кавказі та півночі Євразії.
Локалітети:Львівська область: с. Тухля
Біотопи: узлісся хвойних і листяних лісів.

Період добової активності:
День
Період льоту імаго:
VІ-VIІ

Кормова база:
Імаґо живиться -? Личинки поїдають тканини деяких видів молочаїв.
Життєвий цикл:
Личинка розвивається у коренях і стеблах молочаю карпатського (Euphorbia carpathica Woloszcz.) та родіоли рожевої (Rhodiola rosea L.). Розвиток личинки триває 2-3 роки.
Природоохоронний статус:
Не охороняється.
Чисельність:
Дуже рідкісний.

Джерела інформації:
(Загайкевич І.К., Бартенев А.Ф., Заморока А.М.)

Зовнішні посилання:

Перейти у бібліотеку

Систематичне положення

Arthropoda Linnaeus, 1758
>> Insecta Linnaeus, 1758
  >> Coleoptera Linnaeus, 1758
    >> Polyphaga Emery, 1886
      >> Cucujiformia Latreille, 1802
        >> Cerambycoidea Latreille, 1802
         >> Cerambycidae Latreille, 1802
           >> Lepturinae Latreille, 1802
             >> Rhagiini Kirby, 1837
               >> Pachyta Dejean, 1821
Pachyta quadrimaculata Linnaeus, 1758 (укр. Пахіта чотириплямиста)
          = Leptura octomaculata Fabricius, 1792 nec Schaller, 1783
          = Leptura timida Scopoli, 1763
          = Pachyta quadrimaculata var. reducta Villiers, 1978
          = Stenocorus major punctatus Voet, 1806
          = Leptura quadrimaculata Linnaeus, 1758

Опис:
Імаго. Розміри тіла 11-20 мм. Передньоспинка вкрита дрібними волосками, поцятковано-зморшкувата; надкрила, як у самців, так і в самок, жовті з двома чорними плямами на кожному, сильно зморшкуваті тільки у першій третині. Іноді верхні плями зникають і залишаються лише нижні. Тіло чорного кольору.
Личинка. У личинки по обидві сторони голови наявні три основні вічка. Верхня губа овально-поперечна. Наличник трапецієподібний. Мандибули видовжені, на вершині косо зрізані. Ноги добре розвинені. Пронотум дуже маленький слабо помітний. Дорзальні мозолі з двома поперечними валиками кожен. Дев’ятий терґіт черевця на верхівці витягнений у зубець. Довжина личинки – 30 мм.

Поширення:
Бореально-альпійський вид, поширений в гірських системах Європи, Росії, на Кавказі та півночі Євразії.
Локалітети:Івано-Франківська область: с. Липовиця, с. Осмолода, с. Стара Гута, с. Зелена (басейн р. Зелениця), с. Бистриця (Вододільний хребет у верхів’ях р. Бистриця Надвірнянська), с. Татарів, с. Зелене (присілок Шибена, потік Погорілець), с. Буркут, с. Пороги.
Біотопи: узлісся та масиви хвойних лісів зі смереки та ялиці.

Період добової активності:
День
Період льоту імаго:
VІ-VIІ

Кормова база:
Імаґо живиться пилком квітів гадючника в’язолистого, арункусу звичайного та ін. Личинки поїдають деревину смереки, ялиці, ?сосни.
Життєвий цикл:
Личинка розвивається у тонких коренях всохлих або всихаючих товстостовбурних хвойних дерев чи їхніх пеньків. Заляльковування відбувається у ґрунті. Самки відкладають від 100 до 400 яєць, невеликими групами, на поверхню кори або у тріщини. Ґенерація – дворічна.
Природоохоронний статус:
Не охороняється.
Чисельність:
Звичайний.

Джерела інформації:
(Загайкевич І.К., Бартенев А.Ф., Заморока А.М.)

Зовнішні посилання:

Перейти у бібліотеку